Поради батькам першокласника

Підготовка до школи процес і урочистий і хвилюючий одночасно. І не тільки для малюка, який через декілька місяців стане "дорослим" школярем, але і для його мами й тата. Часом батьки хвилюються більше за самих першокласників. Тому корисні поради від спеціалістів будть не зайвими для тих, кого можна назвати "батьки першокласника".

ЩО ПОВИНЕН ЗНАТИ УЧЕНЬ, ІДУЧИ ДО ШКОЛИ

1. Домашню адресу, телефон, адресу школи.
2.  Місце роботи батьків, їхні посади.
3. Шлях від школи додому і назад.
4. Знати і виконувати права дорожнього руху, вміти поводити себе на вулиці, в школі.
5. Відкривати й закривати самостійно двері квартири.
6. Чітко відповідати на запитання дорослих.

ЯКОЮ ВИ ПОВИННІ ВІДПУСКАТИ ДИТИНУ ПО ШКОЛИ

1. Учень повинен приходити до школи чистим: із чистими руками, шиєю, обличчям. Нігті на руках повинні бути коротко обрізані, волосся охайно розчесане.
2. Учень повинен одягатися в чисту, охайну учнівську форму. Взуття повинно бути начищеним, чистим.
3. Що повинно бути у портфелі:
   • Учень повинен мати при собі чисту носову хусточку.
   • У портфелі мають бути акуратно складені речі, потрібні для занять на цей день.
   • Книжки слід обгорнути. На обгортці має бути напис: предмет, прізвище учня, клас та номер школи.
   • Щоб зошити мали охайний вигляд, потрібно класти їх у папку.
   • Олівці, ручки покладіть у пенал.
   • Стежте за тим, щоб звечора все було готове до навчального дня і в портфелі не було нічого зайвого.

«ЗОЛОТІ ПРАВИЛА ВИХОВАННЯ ЩАСЛИВИХ ДІТЕЙ» ДЛЯ БАТЬКІВ
(від американського психолога доктора Віктора Клайна):

1. Не марнуйте часу дитини.
   Створивши сприятливе середовище можна підвищити коефіцієнт розумового розвитку маляти на 25-30 одиниць чи,навпаки, знизити його на 50-80 одиниць, якщо життя дитини нудне, одноманітне, безрадісне. Тому не гайте часу. У ранньому дитинстві мозок найкраще сприймає нове, накопичує знання. Пізніше засвоїти їх набагато важче.
2. Формуйте самоповагу.
   Власний образ, закріплений свідомістю, є визначальним на роботі, при ви­борі друзів, у сім'ї. Висока самооцінка додає сміливості, впевненості, вміння ризикувати. Діти повинні усвідомити, що успіх, майбутній добробут залежать від них самих.
3. Навчіть дитину спілкуватися.
   Є шість умов, за яких у дитини виробляються корисні навички: щира любов до батьків (дає відчуття захищеності); приязне ставлення донавколишніх (не лише до близьких та рідних); зовнішня привабливість (одяг, манери); можливість спостерігати правильне соціальне спілкування(поведінка батьків, учителів, ровесників); висока самооцінка, а звідси – впевненість у собі; середній (як мінімум) запас слів; вміння підтримуватирозмову.
4. Пильнуйте, щоб дитина не стала «телеманом».
   Телевізор, відео, ПК, як злі чарівники, здатні красти в неї години, дні й роки. За соціологічними даними маля перебуває перед блакитним екраном в середньому 50 годин на тиждень. Отож на час вступу до школи витратить на сидіння біля екрана часу більше, ніж студент коледжу на чотирирічне навчання. Перегляд телепередач гальмує в дітей розвиток лівої півкулі головного мозку. А нею визначається розвиток мови. Отож з часом у дитини можуть виникнути ускладнення при спілкуванні. “Телемани” стають червоними, їхні дії визначаються миттєвою реакцією, завдаючи шкоди осмисленню та обговоренню події. Телепередачам слід протиставити заняття спортом, музикою, читанням, корисною домашньою роботою тощо.
5. Виховуйте відповідальність, порядність.
   Потрібно не лише пояснювати, що добре, а що — погано, а й закріплювати гарні навички, карати за негідні вчинки. За приклад має слугувати гідна по­ведінка батьків.
6. Навчити дитину шанувати сім'ю.
   Щоб виростити ніжних і люблячих дітей, оточіть їх піклуванням, ласкою з перших днів життя. Гармонійне сімейне життя – це, насамперед, рівноправ’я у стосунках, відповідальність перед коханою людиною, бажання робити для неї добро, ніжність та взаємна повага. Добрі стосунки, любов і повага в сім'ї виховують краще за будь-які лекції.
7. Подбайте про гарне оточення дитини.
   Якщо ви живете на соціально-психологічному смітнику, дітям важко буде вийти з нього, розповсюджуючи пахощі троянди. Оточення впливає на мо­ральні орієнтири, поведінку дітей. Тому уважно придивіться, з ким товаришу­ють ваші діти, поцікавтеся репутацією школи, яку вони відвідують.
8. Привчайте дитину до праці.
   Певною мірою ви можете запрограмувати життєвий успіх своїх дітей. Отож, подбайте, щоб вони без примусу набули трудових навичок, допоможіть заповнити їхнє життя цікавими й корисними справами, що вимагають певних зусиль на шляху до успіху. Хай вчаться долати труднощі, впевняться, що можуть впоратись з будь-якою справою.Але все це має бути цікавою, захоплюючою грою, а не важкою необхідністю
9. Не робіть за дітей те, що вони можуть зробити самі.
   Нехай все перепробують, нехай вчаться на власних помилках. Треба, щоб вони якнайчастіше брали участь у сімейних нарадах. Нехай якнайраніше привчаються привчаються робити щось для інших, що в них добре виходить. Спілкуйтеся з дітьми! Якщо у важку хвилину ви опинитеся поруч як друг, а не бос, (так найчастіше буває вдень), дитина, можливо, довірить вам болючу таємницю і прислухається до ваших порад.